Як своєчасно виявити неходові товари у магазині?

Наявність лише ходових та прибуткових товарів – бажання кожного власника магазину (мережі). Однак на практиці це не завжди можливо. Як швидко зрозуміти, який товар є неходовим (неліквідним) і чи варто виводити його з асортименту?

Що таке неліквід?

Неліквідні товари – це товари, які тривалий час не продаються. До них можуть належати:

• прострочені товари;
• браковані товари;
• товари, які не користуються попитом;
• сезонні товари поза сезоном.

Для ритейлера неходові товари – це недозволена розкіш. Оскільки вони заморожують гроші у товарі, потребують додаткових витрат на зберігання, скорочують можливість збільшувати прибуток.

Як аналізувати неходовий товар?

Для детального аналізу неходових товарів необхідно виконати прості аналітичні етапи:

Крок 1. Виявляємо неходові товари

Головні критерії неходового товару - мінімальний (відсутній) продаж протягом тривалого часу при значних залишках. Для того, щоб виявити такі товари корисно оцінити показники:

• Оборот;
• Кількість продажів;
• Кількість чеків;
• Собівартість залишків;
• Кількість залишків.

Інформацію можна деталізувати за окремими брендами, категоріями (підкатегоріями).

Крок 2. Оцінюємо оборотність товарів

Ще один параметр неходового товару – це його низька оборотність. Іншими словами, цей товар є неліквідним, оскільки повільно перетворює інвестовані у нього кошти на гроші.

Для оцінки цієї характеристики корисно оцінити:

• Оборотність = Оборот / Середній товарний запас
• Тривалість одного обороту = (Середній товарний запас * Кількість днів у періоді) / Оборот.

Тепер можна отримати додаткове підтвердження, що товари при низьких продажах "заморозили" кошти в залишках.

Крок 3. Розраховуємо граничний термін зберігання товару

Важлива характеристика кожного товару - максимальний термін реалізації. І якщо вони не продаються в його межах, то магазин зазнає втрат, пов'язаних зі  зберігання.

Формула для розрахунку такого критичного терміну зберігання:

\(\textsf{M} = {\textsf{ R + H (W - Y) } \over\textsf{H +Z }}\)

де M – критичний термін зберігання товару у місяцях;

R – середня маржинальна рентабельність продажів товару (націнка), %;

Н - альтернативна дохідність вкладених у запаси грошей (на місяць), %;

Z- змінні витрати (на місяць) для зберігання товару на складі, виражені у % до собівартості одиниці товару.

Y – середня відстрочка платежу покупцям, місяці.

W- відстрочка платежу по даному товару від постачальника, місяці.

Що робити з неліквідними товарами? Раціональним рішенням є мінімізація їх залишків за допомогою проведення акцій чи повернення постачальнику.

Крок 4. Визначаємо доцільність виведення товару з асортименту

Товари, які не мають бажаного попиту, не завжди потрібно відразу виводити з асортименту. Якщо товар продається рідко, але він при цьому є прибутковим (маржинальним), його варто залишити в асортиментній лінійці з мінімальними залишками.

Щоб оцінити прибутковість виявлених неходових товарів, корисними будуть показники:

• Оборот або Кількість продажів;
• Націнка,%;
• Маржа,%.

Тому, якщо у керівництва виникає питання про виведення з асортименту одного з товарів, то це має бути – "Бренді Борисфен".

Надалі для товару "Вино ігристе Салюте" варто провести заходи, які допоможуть правильно продавати цей товар:

• змінити його місцезнаходження чи викладку;
• організувати парні акційні заходи;
• використовувати додаткові рекламні інструменти (вивіски, банери у торговому залі).

Описані кроки аналізу варто проводити регулярно, не рідше одного разу на місяць. Це дозволить керівництву завжди бути в курсі справ і своєчасно вживати належних заходів та забезпечувати продаж неліквідних товарів.

Для швидкого та точного аналізу неходових товарів рекомендуємо скористатися звітом "Товари для виведення" на платформі для ритейлерів BI Datawiz.